Що таке кліпер: вірус, що підміняє криптоадресу
Кліпер — шкідлива програма, яка стежить за буфером обміну і непомітно замінює скопійовану криптоадресу на адресу зловмисника.
Сценарій простий. Користувач копіює адресу для оплати, вставляє її в гаманець і відправляє кошти. Але між копіюванням і вставленням кліпер розпізнав рядок, схожий на адресу Bitcoin, Ethereum чи TRON, і підмінив його на свою. Транзакція виконана, кошти пішли шахраю, і повернути їх неможливо. Часто кліпер підбирає адресу, у якої збігаються перші й останні символи, щоб підміна не впадала в око.
Кліпери поширюються з піратським ПЗ, «кряками», фальшивими розширеннями браузера і застосунками поза офіційними магазинами. Вони не потребують доступу до гаманця чи сід-фрази — достатньо буфера обміну, тож антивірус не завжди їх помічає.
Поруч стоїть атака address poisoning — «отруєння» історії. Шахрай надсилає на вашу адресу нульовий або мізерний переказ з адреси, схожої на ту, з якою ви часто працюєте. Потім ви копіюєте адресу з історії транзакцій і відправляєте кошти на підробку. Контрольна сума EIP-55 чи Base58 тут не допоможе — підроблена адреса цілком валідна.
Захист — уважність і звички. Звіряйте не лише перші й останні символи, а й кілька в середині. Скануйте QR-код замість копіювання, коли це можливо. Не беріть адреси з історії транзакцій — тільки з першоджерела. Для регулярних виплат використовуйте адресну книгу чи білий список. Перед великим переказом відправте тестову невелику суму.
Сторінка оплати Moonvex показує адресу разом із QR-кодом і назвою мережі, а для виплат мерчантів додатково вимагається підтвердження 2FA, яке дає ще один момент перевірити адресу.
Як не потрапити на кліпер
- Перевіряти адресу після вставлення: початок, середину і кінець.
- Використовувати QR-код замість буфера обміну.
- Не копіювати адреси з історії транзакцій.
- Встановлювати ПЗ лише з офіційних джерел.
- Робити тестовий переказ перед великою сумою.